Гайморит це запалення верхньощелепних пазух. Якщо не лікувати гостре запалення, то в результаті гострий гайморит перейде в хронічну форму. Загострення захворювання майже завжди супроводжується посиленням раніше існуючих симптомів. Причиною гаймориту є бактеріальна стафілококова інфекція, особливо часто викликає гайморит золотистий стафілокок. Найчастіше гайморит розвивається після перенесеного гострого риніту, грипу або інфекційних захворювань (наприклад, пневмонії). Факторами, що сприяють розвитку гаймориту є індивідуальні анатомічні особливості носа та пазух, алергічні захворювання носа, деформації носової перегородки, стійкість до антибіотиків, і навіть неправильне лікування носа або плавання в хлорованої воді. Протягом гаймориту, можуть бути ускладнення.
Лікування гострого гаймориту полягає в місцевої та загальної терапії. Місцеве лікування полягає у зменшенні набряку слизової оболонки носа та пазух (судинозвужувальні, в''яжучі і протизапальні препарати, аналогічні як для лікування риніту). Загальне лікування включає застосування антибіотиків (в основному в разі ускладнень) і знеболюючі засоби. Іноді, при гострому гаймориті може бути підвищення температури тіла. Хороші результати досягаються при використанні суміші рослинного відвару, він полегшує носове дихання і діє потогінно.
У гострих і підгострих стадіях гаймориту необхідно якомога швидше відновити носове дихання. Використовувані препарати тимчасово зменшують набряк слизової носа і секрецію слизу, і таким чином блокують видалення бактерій і їхніх токсинів природним шляхом. Тому, рекомендується використовувати препарати тільки в порожнині носа. Не можна використовувати в носових ходах, тому що вона паралізує циліарного систему слизової оболонки.
У випадках запалення лобових пазух переважно використовувати компреси на чоло і підставу носа з трав''яних сумішей. Цей метод при гаймориті особливо рекомендується для людей похилого віку.
