Старіння є загально біологічним явищем, наслідком прогресуючого протягом життя порушення гомеостатичних механізмів живих клітин та подальшим порушенням обміну речовин та діяльності клітин, а також втрати їхньої здатності до відновлення шляхом мітотичного поділу.
З клінічної точки зору процес старіння людського організму полягає в розвитку еволюційно-дегенеративних змін в органах і тканинах, що призводить до поступової втрати його ефективності, сили і живучості, до постаріння і, що в кінцевому підсумку кладе межу життя.
Збільшення середньої тривалості життя людей, що спостерігається в нинішньому столітті, особливо в країнах, розвинених економічно, не залежить, тим не менше, від змін у системі "біологічного годинника" людини тобто від гальмування або прискорення процесу старіння. Збільшення тривалості життя залежить насамперед від виключення багатьох шкідливих звичок і патогенних факторів, які раніше викликали хвороби, що закінчуються невдалим результатом ще до моменту досягнення старості, а також від більш якісного їх лікування.
Багато патогенних чинники не вдалося виключити і до цього дня, багато інших створила сучасна цивілізація і всі вони є причинами, які роблять неможливою довговічність людського життя. Таким чином, як і раніше, смерть через старече в''янення є однією з рідкісних причин смерті. До хвороб, які відіграють велику роль у сучасному світі і обмежують час життя людей, належать атеросклероз і рак (злоякісні утворення). Якщо б вдалося звільнити від них людей, середня тривалість життя збільшилася б приблизно на 10 років.
Тим не менше навіть сам процес старіння створює умови для розвитку різних інших патологічних процесів, а його прискорення або гальмування безсумнівно затримало б появу деяких хвороб, таких як інфаркт міокарда і багато видів раку.
Таким чином, для збільшення тривалості життя повинні бути реалізовані дії, які мають на меті уповільнення процесу старіння, а також запобігання розвитку патологічних процесів, які є безпосередніми причинами смерті ще до досягнення старості.
Старість середньоєвропейської людини починається з 70 років, а згідно з деякими авторам - від 75 років. Період від 40 до 70 років є періодом старіння, але з точки зору біоморфологіі вона починається набагато раніше.
Добре відомо, що процес старіння проходить у різних людей з різною швидкістю. Ви можете зустріти як процес прискореного передчасного старіння, так і перенесення періоду утворення старечих змін значно пізніше 70 року життя. Інакше кажучи, календарний вік людини не завжди відповідає біологічному віку.
Відмінності у швидкості і ході старіння залежать від багатьох факторів: генетичних, середовища (клімат, спосіб харчування, вид і умови роботи, спосіб життя) а також від суми змін, набутих протягом життя внаслідок хвороб, які пененесли окремі особи.
