Не дивлячись на визначний прогрес сучасних досягнень у діагностиці шлунково-кишкових захворювань, даний факт не супроводжується відповідним рівнем розвитку терапевтичних можливостей.
Практично в гастроентерології є щонайбільше кілька десятків синтетичних ліків, про які можна сказати, що вони мають істотну, а іноді незамінну, терапевтичну дію. Хронічний перебіг більшості захворювань шлунково-кишкового тракту посилює значення побічних ефектів існуючих ліків синтетичного походження і призводить до чергових обмежень в лікуванні. Крім того, оскільки близько половини пацієнтів страждають від захворювань функціонального походження, які рідко можна подолати з використанням тільки синтетичних ліків, то лікування із застосуванням трав є доволі істотною необхідністю. Такі цілі можуть бути досягнуті шляхом введення лікування в якості додаткового до відповідних дієтичних рекомендацій, у тому числі препаратів рослинного походження. "Особливою перевага лікарських засобів рослинного походження є наявність оптично активних сполук і, отже, висока активність, яка є природньою для людини. Ціниме, особливо в області лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, є також вмість таких речових у травах, як ефірні масла, мінерали, вітаміни, дубильні речовини, органічні кислоти, які скорочують рівень цукрів, алкалоїдів та інших речовин, необхідних для налагодження процесів травлення, поглинання і виділення. Таким чином, при хронічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту існує значна потреба у використанні лікарських трав.
Намір авторів розділу є дати лікарям реальну та об''єктивну інформацію про можливості фітотерапії в цій групі захворювань.
У звязку з незнанням предмета виникає недовіра і небажання використовувати препарати природного походження. Та ж причична може призвести до надмірного оптимізму в ставленні до лікувальних трав як до універсальної панацеї.
